Ускладнення вірусного гепатиту а

Гострий вірусний гепатит А

1. Етіологічний чинник: вірус гепатиту А (HAV). Віремія спостерігається під час інкубаційного періоду та до 30 днів гострої фази. Початково хвороба є наслідком руйнування гепатоцитів внаслідок цитопатичного ефекту вірусу, а пізніше – клітинної відповіді на його антигени.

2. Резервуар та шляхи трансмісії : люди (єдиний резервуар); HAV виділяється у великих кількостях із калом. Інфікування найчастіше відбувається фекально-оральним шляхом; можливе також зараження під час сексуального контакту та через інфіковані голки (в основному, у наркоманів).

3. Епідеміологія: поширений у всьому світі, ендемічно – у районі басейну Середземного моря, країнах Східної Європи і Росії та країнах, що розвиваються (з низькими гігієнічними стандартами). В Польщі захворювання мають спорадичний та груповий характер (спричинені інфікованими продуктами харчування або завезені з ендемічних районів, найчастіше з Єгипту): на даний момент захворюваність на низькому рівні (в 2015 р. ‑ 0,13/100 000). Фактори ризику: перебування на ендемічних щодо захворюваності територіях, близький контакт з хворими (напр., співмешканці), близький контакт (домашній або професійний) з дітьми, які відвідують дитячі ясла або дитячі садочки, вживання морепродуктів (особливо, молюсків та сирих устриць), гомосексуалізм у чоловіків, утилізація комунальних та рідких відходів і консервація пристроїв, які для цього служать. Можливі епідемії внаслідок вживання інфікованих продуктів та води.

4. Інкубаційний період та період контагіозності : інкубаційний період 15–30 днів (в середньому 30). Вірус виділяється з калом впродовж 1‑2 тиж. перед появою клінічних симптомів і ≈1тиж. після їх появи (період контагіозності).

Перебіг, часто, безсимптомний або субклінічний (особливо, у дітей). У симптоматичних випадках форми захворювання: безжовтянична (найчастіше, у дітей), жовтянична або холестатична .

Суб’єктивні симптоми: найчастіше – втомлюваність, нудота, блювання, біль у животі, м’язах та суглобах. При холестатичній формі домінує свербіж шкіри. У період продромальних симптомів можливе незначне збільшення печінки, при жовтяничній формі – потемніння сечі та посвітління калу. У осіб з раніше ушкодженою печінкою можлива (дуже рідко) фульмінантна форма з гострою печінковою недостатністю →розд. 7.13. Важчий перебіг також у осіб віком після 50 років та у гіпотрофічних хворих.

Гострі симптоми минають впродовж кількох днів, а підвищена активність амінотрансфераз, у середньому, зберігається 3‑4 тиж. Трапляються рецидиви до 3 міс. від першого епізоду. У пацієнтів із жовтяницею хвороба триває, у середньому, 6 тиж. і симптоми рідко зберігаються >3 міс. (холестатична форма). Вірус гепатиту А не викликає хронічного гепатиту. При неускладненому вірусному гепатиті А повне повернення до нормальної життєвої активності і відновлення працездатності відбувається у період до 5 с вказує на розвиток гострої печінкової недостатності . У гострий період хвороби – щотижневе клінічне обстеження (у т.ч. на наявність ознак енцефалопатії). Після закінчення гострої фази – щомісяця клінічне обстеження, визначення активності амінотрансфераз і – у разі необхідності – концентрації білірубіну у сироватці крові, до моменту нормалізації результатів.

1) надгострий або фульмінантний гепатит (гостра печінкова недостатність): розвивається дуже рідко (≈0,2% випадків), частіше – у осіб віком більше 50 років або з хронічним захворюванням печінки;

2) рідко – пошкодження нирок імунологічними комплексами або аутоімунний гепатит.

Вакцинація →розд. 18.10 – основний метод первинної профілактики.

Суворе дотримання гігієни рук. У випадку пацієнтів, в яких застосовують підгузники, або пацієнтів із нетриманням калу → ізоляція впродовж тижня після появи симптомів. Впродовж тижня після появи клінічних симптомів хворий не повинен готувати їжу для інших, ані вступати у статеві контакти. Під час хвороби можна годувати грудьми. При кожному випадку захворювання необхідно обов’язково повідомити відповідну місцеву санітарно-епідеміологічну станцію.

Просимо надсилати зауваження до тексту, використовуючи форму зворотного зв’язку.

Вірусний гепатит А Профілактика

Главная > Реферат >Медицина, здоровье

Вірусний гепатит А.

студентки групи 3М9

Вірусний гепатит А – (хвороба Боткіна), інфекційний, або епідемічний – гостра інфекційна хвороба, що спричиняється вірусом гепатиту А, з ураженням печінки і травного каналу, переважно з фекально-оральним механізмом зараження.

Довгий час хворобу вважали за катаральну жовтяницю (зумовлена закупоркою). Але в 1973 р. був відкритий збудник хвороби – вірус гепатиту А. Це захворювання досить розповсюджене у зв’язку з високим рівнем захворюваності і відсутністю засобів специфічної профілактики. В усіх країнах захворювання поступається лише грипу, у більшості має легкий та середньої важкості перебіг, важкі форми зустрічаються у 3-5%, летальність – 50%.

Етіологія. Вірус стійкий до різних впливів, при t o — +4 зберігається декілька місяців, t o — 20 o до 2-х р., при кімнатній t o – декілька тижнів, стабільний до дії кислот, при t o 60 o частково ін активує через через 12 год, при кип’ятінні гине через 5 хв, при ультрафіолетовому випромінюванні – 1 год, при застосуванні хлораміну – 30 хв.

Епідеміологія. Джерело інфекції – хвора людина, яка виділяє вірус, ще в інкубаційному періоді, за 1-3 тижні до появи клініки, а припиняє виділяти після 10 — 0 дня.

Збудник крім сечі і калу є в менструальній крові, спермі. На одну жовтяничну форму припадає 5-6 безжовтяничних форм.

Сприйнятливість – 100%, контингент – діти до 10-14 рр., на долю дорослих припадає 10-20%. Сезонність – осінь, зима. Імунітет по життєвий.

Патогенез: Вірус гепатиту А проникає через слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, і в печінку, де чинить дію на гепатоцити. Інкубаційний період: 15-50 днів. Продромальний (маскується під грип), диспепсичний (втрата апетиту), псевдо ревматичний (біль у суглобах), астнеовигетативний (загальне нездужання, зуд).

Симптоми: у кінці продрамального періоду – сеча темна, білий кал, збільшений білірубін, збільшена печінка, селезінка, жовтяниця при жовтяничній формі, відчуття важкості у правому підребір’ї, вуздечка язика.

Лабораторна діагностика: Експрес-метод, біохімія крові, тимолова проба, сулімова проба.

Ускладнення: спостерігаються у 3-5%.

Профілактика вірусного гепатиту А, зводиться до раннього виявлення та ізоляції хворих, заключної дезинфекції в осередку інфекції.

Особи, які контактували з хворими, підлягають медичному обстеженню протягом 35 днів на предмет виявлення ранніх симптомів хвороби. У дитячих закладах установлюють карантин на 35 днів; протягом 2-х місяців після останнього випадку захворювання на гепатит А не проводять планових щеплень. В епідеміологічному вогнищі дітям і вагітним жінкам вводять донорський імуноглобулін у перші 1-10 днів контакту. Імуноглобулін містить значну кількість антитіл проти токсинів, одержують його шляхом імунізації відповідними анатоксинами з подальшим осадженням гамма-глобулінової фракції із сироватки. Дітям його вводять від 1 до 6 р. по 0,75 мл, 7-10 р. – 1,5 мл, старшим за 10 р. та дорослим – 3 мл. Для активної імунопрофілактики створені вакцини, які можуть знизити захворюваність, але велика їх вартість затримує широке впровадження в практику. Також після перенесення гепатиту А, хворий на протязі 6-ти місяців, повинен дотримуватися дієти №5. Йому не можна робити різні щеплення (тільки проти сказу).

Ускладнення вірусних гепатитів

Дуже тяжким і вкрай небезпечним для життя ускладненням є гостра гепатогенна енцефалопатія. Інші назви цього грізного ускладнення — гострий гепатонекроз, печінкова кома, гостра дистрофія печінки, гепатаргія. Вона обумовлена вираженим цитолітичним процесом у печінці, який набуває характеру ланцюгової реакції. Внаслідок тотального руйнування клітинних і лізосомальних мембран відбувається потужний вихід протеолітичних ферментів (гідролаз) і перетравлення ними гепатоцитів.

Масивний некроз печінки дуже швидко призводить до гострої печінково-клітинної недостатності і накопичення у крові церебротоксичних речовин, перш за все аміаку, до порушення кислотно-лужної рівноваги та обміну калію.

Розвитку гострої гепатогенної енцефалопатії сприяють грубе порушення дієти і ліжкового режиму, психічна травма, приймання гепатотоксичних ліків, вагітність, наркоманія і токсикоманія, інтеркурентна інфекція, тяжкі супутні захворювання, тобто несприятливий преморбідний фон.

Пригадую одну з пацієнток — кухаря залізничного ресторану. У цієї жінки погано склалось сімейне життя. Чоловік був алкоголік і знущався зі своєї дружини. Одного вечора, прийшовши з роботи, побив жінку і вигнав з помешкання за те, що не приготувала вечерю. А не приготувала вона їжу тому, що почувала себе хворою. І ця нещасна жінка в легкому платті простояла всю ніч у під’їзді. Був кінець листопада, і вона ще й переохолодилась. На другий день її поклали до лікарні з ознаками жовтяниці, яка в наступні дні швидко наросла. Три тижні ми боролись за життя цієї жінки, але вона впала в печінкову кому, вивести з якої її не вдалось. Очевидно, психічна травма, побиття і переохолодження призвели до злоякісного перебігу хвороби.

Одного року в нашій клініці на лікуванні перебував хворий старечого віку, який страждав булімією. Він поглинав усе їстівне, що потрапляло під руки. Співчутлива жінка приносила йому щодня повну сумку харчів. Окрім цього, в години приймання їжі пацієнт відвідував сусідні палати. Інші хворі відділення знали про його надмірний апетит і пропонували свої страви, від яких він не відмовлявся. Наші психотерапевтичні заходи не вплинули на таку поведінку. Невдовзі розвинулась печінкова кома, вивести з якої хворого не вдалось.

Серед важливих ознак насування печінкової коми треба назвати таке: стрімке зростання інтенсивності жовтяниці та інтоксикації організму з частим блюванням, болем голови, втратою інтересу до оточення, провали в пам’яті, інверсія сну — сонливість удень і безсоння вночі, поява неспокою, скарги на біль у ділянці печінки (іноді настільки сильний, що дає підставу запідозрити гостру хірургічну патологію живота), печінковий запах з рота, підвищення температури тіла, плескаючий тремор, поява геморагічного синдрому, тахікардія, скорочення розмірів печінки, лейкоцитоз із зсувом уліво, швидке збільшення вмісту білірубіну в крові й одночасне падіння активності амінотрансфераз (так звана білірубін-ферментна дисоціація), підвищення у крові концентрації азотистих продуктів, зниження протромбінового індексу нижче 50 %, поява в сечі кристалів тирозину та лейцину.

Чим більше з’являється передвісників печінкової коми, тим більша ймовірність її розвитку. Особливо насторожує надшвидке пожовтіння тіла. За одну ніч чи в межах дня жовтяниця може стати настільки яскравою, що починає лякати оточуючих. Кажуть, хворий став жовтий, як канарка. Довершує думку про насування печінкової коми поява неприємного, нудотливого запаху. Варто один раз відчути цей специфічний запах, що дістав назву печінкового, і він запам’ятовується на роки. Зайшовши в палату, досвідчений лікар за наявного запаху тут же здогадується про початок катастрофи, яка для хворого може бути непоправною.

Розрізняють 4 періоди гострої печінкової енцефалопатії:

  1. початковий період прекоми (це власне період передвісників, про які тільки що йшла мова),
  2. заключний період прекоми (характеризується частковим затьмаренням свідомості),
  3. неглибока кома (втрата словесного контакту при збереженні реакції на больовий подразник),
  4. глибока кома (зникає больова реакція).

Названі періоди ще часто називаються відповідно прекома 1, 2 і кома 1, 2.

До відносно частих ускладнень вірусних гепатитів належать їх загострення і рецидиви. Загострення гепатиту — це підсилення симптомів у гострому періоді хвороби. Рецидив — спалах інфекційного процесу в період клінічного видужання, тобто в реконвалесценції.

Загострення і рецидиви можуть мати певні клінічні прояви або діагностуватись лише на підставі погіршення показників функціонального стану печінки (біохімічні загострення і рецидиви). Іноді вони перебігають за відсутності клініко-біохімічних ознак і виявляються при біопсії печінки (німі загострення, рецидиви). Про ускладнення гострого періоду вірусного гепатиту може свідчити поява ознак ураження жовчовивідних шляхів — їх дискінезії та запалення.

Андрейчин М.А. Вірусні гепатити: Лекція. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — 52 с.

Гострий вірусний гепатит А

1. Етіологічний чинник: вірус гепатиту А (HAV). Віремія спостерігається під час інкубаційного періоду та до 30 днів гострої фази. Початково хвороба є наслідком руйнування гепатоцитів внаслідок цитопатичного ефекту вірусу, а пізніше – клітинної відповіді на його антигени.

2. Резервуар та шляхи трансмісії : люди (єдиний резервуар); HAV виділяється у великих кількостях із калом. Інфікування найчастіше відбувається фекально-оральним шляхом; можливе також зараження під час сексуального контакту та через інфіковані голки (в основному, у наркоманів).

3. Епідеміологія: поширений у всьому світі, ендемічно – у районі басейну Середземного моря, країнах Східної Європи і Росії та країнах, що розвиваються (з низькими гігієнічними стандартами). В Польщі захворювання мають спорадичний та груповий характер (спричинені інфікованими продуктами харчування або завезені з ендемічних районів, найчастіше з Єгипту): на даний момент захворюваність на низькому рівні (в 2015 р. ‑ 0,13/100 000). Фактори ризику: перебування на ендемічних щодо захворюваності територіях, близький контакт з хворими (напр., співмешканці), близький контакт (домашній або професійний) з дітьми, які відвідують дитячі ясла або дитячі садочки, вживання морепродуктів (особливо, молюсків та сирих устриць), гомосексуалізм у чоловіків, утилізація комунальних та рідких відходів і консервація пристроїв, які для цього служать. Можливі епідемії внаслідок вживання інфікованих продуктів та води.

4. Інкубаційний період та період контагіозності : інкубаційний період 15–30 днів (в середньому 30). Вірус виділяється з калом впродовж 1‑2 тиж. перед появою клінічних симптомів і ≈1тиж. після їх появи (період контагіозності).

Перебіг, часто, безсимптомний або субклінічний (особливо, у дітей). У симптоматичних випадках форми захворювання: безжовтянична (найчастіше, у дітей), жовтянична або холестатична .

Суб’єктивні симптоми: найчастіше – втомлюваність, нудота, блювання, біль у животі, м’язах та суглобах. При холестатичній формі домінує свербіж шкіри. У період продромальних симптомів можливе незначне збільшення печінки, при жовтяничній формі – потемніння сечі та посвітління калу. У осіб з раніше ушкодженою печінкою можлива (дуже рідко) фульмінантна форма з гострою печінковою недостатністю →розд. 7.13. Важчий перебіг також у осіб віком після 50 років та у гіпотрофічних хворих.

Гострі симптоми минають впродовж кількох днів, а підвищена активність амінотрансфераз, у середньому, зберігається 3‑4 тиж. Трапляються рецидиви до 3 міс. від першого епізоду. У пацієнтів із жовтяницею хвороба триває, у середньому, 6 тиж. і симптоми рідко зберігаються >3 міс. (холестатична форма). Вірус гепатиту А не викликає хронічного гепатиту. При неускладненому вірусному гепатиті А повне повернення до нормальної життєвої активності і відновлення працездатності відбувається у період до 5 с вказує на розвиток гострої печінкової недостатності . У гострий період хвороби – щотижневе клінічне обстеження (у т.ч. на наявність ознак енцефалопатії). Після закінчення гострої фази – щомісяця клінічне обстеження, визначення активності амінотрансфераз і – у разі необхідності – концентрації білірубіну у сироватці крові, до моменту нормалізації результатів.

1) надгострий або фульмінантний гепатит (гостра печінкова недостатність): розвивається дуже рідко (≈0,2% випадків), частіше – у осіб віком більше 50 років або з хронічним захворюванням печінки;

2) рідко – пошкодження нирок імунологічними комплексами або аутоімунний гепатит.

Вакцинація →розд. 18.10 – основний метод первинної профілактики.

Суворе дотримання гігієни рук. У випадку пацієнтів, в яких застосовують підгузники, або пацієнтів із нетриманням калу → ізоляція впродовж тижня після появи симптомів. Впродовж тижня після появи клінічних симптомів хворий не повинен готувати їжу для інших, ані вступати у статеві контакти. Під час хвороби можна годувати грудьми. При кожному випадку захворювання необхідно обов’язково повідомити відповідну місцеву санітарно-епідеміологічну станцію.

Просимо надсилати зауваження до тексту, використовуючи форму зворотного зв’язку.

Гострий вірусний гепатит А

1. Етіологічний чинник: вірус гепатиту А (HAV). Віремія спостерігається під час інкубаційного періоду та до 30 днів гострої фази. Початково хвороба є наслідком руйнування гепатоцитів внаслідок цитопатичного ефекту вірусу, а пізніше – клітинної відповіді на його антигени.

2. Резервуар та шляхи трансмісії : люди (єдиний резервуар); HAV виділяється у великих кількостях із калом. Інфікування найчастіше відбувається фекально-оральним шляхом; можливе також зараження під час сексуального контакту та через інфіковані голки (в основному, у наркоманів).

3. Епідеміологія: поширений у всьому світі, ендемічно – у районі басейну Середземного моря, країнах Східної Європи і Росії та країнах, що розвиваються (з низькими гігієнічними стандартами). В Польщі захворювання мають спорадичний та груповий характер (спричинені інфікованими продуктами харчування або завезені з ендемічних районів, найчастіше з Єгипту): на даний момент захворюваність на низькому рівні (в 2015 р. ‑ 0,13/100 000). Фактори ризику: перебування на ендемічних щодо захворюваності територіях, близький контакт з хворими (напр., співмешканці), близький контакт (домашній або професійний) з дітьми, які відвідують дитячі ясла або дитячі садочки, вживання морепродуктів (особливо, молюсків та сирих устриць), гомосексуалізм у чоловіків, утилізація комунальних та рідких відходів і консервація пристроїв, які для цього служать. Можливі епідемії внаслідок вживання інфікованих продуктів та води.

4. Інкубаційний період та період контагіозності : інкубаційний період 15–30 днів (в середньому 30). Вірус виділяється з калом впродовж 1‑2 тиж. перед появою клінічних симптомів і ≈1тиж. після їх появи (період контагіозності).

Перебіг, часто, безсимптомний або субклінічний (особливо, у дітей). У симптоматичних випадках форми захворювання: безжовтянична (найчастіше, у дітей), жовтянична або холестатична .

Суб’єктивні симптоми: найчастіше – втомлюваність, нудота, блювання, біль у животі, м’язах та суглобах. При холестатичній формі домінує свербіж шкіри. У період продромальних симптомів можливе незначне збільшення печінки, при жовтяничній формі – потемніння сечі та посвітління калу. У осіб з раніше ушкодженою печінкою можлива (дуже рідко) фульмінантна форма з гострою печінковою недостатністю →розд. 7.13. Важчий перебіг також у осіб віком після 50 років та у гіпотрофічних хворих.

Гострі симптоми минають впродовж кількох днів, а підвищена активність амінотрансфераз, у середньому, зберігається 3‑4 тиж. Трапляються рецидиви до 3 міс. від першого епізоду. У пацієнтів із жовтяницею хвороба триває, у середньому, 6 тиж. і симптоми рідко зберігаються >3 міс. (холестатична форма). Вірус гепатиту А не викликає хронічного гепатиту. При неускладненому вірусному гепатиті А повне повернення до нормальної життєвої активності і відновлення працездатності відбувається у період до 5 с вказує на розвиток гострої печінкової недостатності . У гострий період хвороби – щотижневе клінічне обстеження (у т.ч. на наявність ознак енцефалопатії). Після закінчення гострої фази – щомісяця клінічне обстеження, визначення активності амінотрансфераз і – у разі необхідності – концентрації білірубіну у сироватці крові, до моменту нормалізації результатів.

1) надгострий або фульмінантний гепатит (гостра печінкова недостатність): розвивається дуже рідко (≈0,2% випадків), частіше – у осіб віком більше 50 років або з хронічним захворюванням печінки;

2) рідко – пошкодження нирок імунологічними комплексами або аутоімунний гепатит.

Вакцинація →розд. 18.10 – основний метод первинної профілактики.

Суворе дотримання гігієни рук. У випадку пацієнтів, в яких застосовують підгузники, або пацієнтів із нетриманням калу → ізоляція впродовж тижня після появи симптомів. Впродовж тижня після появи клінічних симптомів хворий не повинен готувати їжу для інших, ані вступати у статеві контакти. Під час хвороби можна годувати грудьми. При кожному випадку захворювання необхідно обов’язково повідомити відповідну місцеву санітарно-епідеміологічну станцію.

Просимо надсилати зауваження до тексту, використовуючи форму зворотного зв’язку.

Еще по теме:

  • Пневмококковый менингит у детей симптомы Пневмококковый менингит - симптомы и лечение Пневмококковый менингит - острое нейроинфекционное заболевание, характеризующееся воспалением мягкой мозговой оболочки и сопровождающееся общей интоксикацией, повышенным внутричерепным […]
  • Время лечения ветрянки у детей Ветряная оспа (ветрянка) Каждый год с 1990 по 1994 г., до того, как появилась вакцина против ветряной оспы, в США регистрировалось около 4 миллионов случаев заболевания. Из этого числа приблизительно 10,000 случаев нуждались в […]
  • Классный час на 1 декабря день борьбы со спидом Классный час по теме: 1 декабря - День борьбы со спидом Презентация рассказывает об истории Дня борьбы со спидом. Предварительный просмотр: Подписи к слайдам: 1 декабря Всемирный день борьбы со СПИДом Классный час Во всем мире в […]
  • Как уберечь детей от кори Корь и меры ее профилактики Корь - острое вирусное инфекционное заболевание, передающееся только от человека к человеку воздушно-капельным путем. Характеризуется она лихорадкой, интоксикацией, катаральным воспалением конъюнктивы и […]
  • Синдром картагенера диагностика Синдром Картагенера Синдром Картагенера – это генетическая патология цилиарного аппарата, ведущая к развитию хронических риносинуситов, бронхитов, бронхоэктазов, сочетающаяся с обратным расположением органокомплекса «сердце–лёгкие». […]
  • Что такое вич и спид и симптомы ВИЧ/ СПИД: социальные аспекты проблемы В настоящее время в мире официально зарегистрировано более 40 миллионов ВИЧ-инфицированных. В России общее количеств зарегистрированных людей с ВИЧ приближается к 500 000. СПИД относится к числу […]