Ацетономічний синдром у дітей

Ацетонемічний синдром у дітей. Лікування та профілактика

Дуже часто стурбовані батьки викликають лікаря додому і розповідають йому про те, що в абсолютно здорового малюка вночі або вранці раптово виникла сильна блювота. У маленького пацієнта слабкість, млявість, і він не хоче їсти. Нерідко такий стан помилково діагностують як кишкову інфекцію, направляючи малюка до інфекційного відділення. Та аналіз сечі показує наявність у ній ацетону. І тоді медики повідомляють стривоженим батькам, що у дитини ацетонемічний синдром. Ми попросили лікаря-педіатра Чернігівської дитячої поліклініки №1 Любов Загатну розповісти про цю розповсюджену недугу, її лікування та профілактику.

– За останні роки випадків захворювання на ацетонемічний синдром у дітей побільшало. І мій маленький синочок – не виняток. Свого часу ми боролися з цією недугою після тяжкої форми ангіни.

– Так, нині педіатри фіксують це захворювання чи не щодня. Та вперше таку недугу описав відомий педіатр Семуель Гіще в 1882 році. Незважаючи на те, що ця патологія давно відома лікарям, усе ж виникає багато помилкових тлумачень і думок щодо цього стану, причин виникнення та лікування. Ацетонемічний синдром – сукупність симптомів, зумовлених підвищенням вмісту в крові кетонових тіл. У сучасній педіатрії розрізняють первинні та вторинні ацетонемічні стани. До первинних належить ацетонемічний синдром за нервово-артритичної конституції (спадкова нестача ферментів пуринового обміну). Вторинні ацетонемічні стани – це кетози, що виникають під час різних патологій: ГРЗ (гострих респіраторних захворювань), гіпертермічних, післяопераційних станах, розладах кишківника тощо.

– Як проявляються ацетонемічні стани?
– По-різному. Це пов’язано з проявами основних патологій. Щодо самого ацетонемічного синдрому, то для нього характерне багаторазове тривале блювання, відмова від їжі і навіть пиття, біль у животі, поява специфічного запаху «ацетону» або «прілих яблук» із ротової порожнини дитини. Інтенсивність цих симптомів посилюється протягом кількох днів. Дитина стає млявою, дратівливою, може бути часте дихання, гарячка. Частота та кількість виділення сечі зазвичай зменшуються, що пов’язано із загальним зневодненням організму.

– Які обстеження потрібно зробити, аби діагностувати захворювання?

– Загальний аналіз сечі та вмісту ацетону в ній, загальний аналіз крові та на цукор, за потреби інші обстеження.
У більшості випадків ацетонемічного синдрому в дитини під час ранніх звернень батьків до дільничного лікаря можна лікуватися вдома за допомогою «відпоювання», дотримання дієти, призначення мінімальної кількості препаратів. Важкі стани, пов’язані з невпинною багаторазовою блювотою або ускладнені супутньою патологією, потребують перебування у дитячих стаціонарах, де до вищезгаданого лікування додають внутрішньовенну інфузію розчинів. Оральну регідратацію або «відпоювання» треба робити розчинами електроліту, регідрону, негазованою мінеральною водою, відваром із сухофруктів, солодким чаєм із лимоном.

– Якої дієти потрібно дотримуватися?
– Заборонено вживати кістковий і м’ясний бульйони (і курячий також), м’ясо молодих тварин (телятину, курятину, жирну свинину, гуску, качку), печінку, мозок, нирки, оселедець, помідори (індивідуально), шпинат, щавель, варену цвітну капусту, петрушку, какао, чорний чай, газовану воду, холодні напої, здобу, листкове тісто, сметану, чіпси, ківі та інші фрукти, оброблені для тривалого зберігання.
Не можна їсти жирних страв, квасолі, бобів, апельсинів, шоколаду, майонезу, кетчупу, аджики, консервованих овочів та фруктів, рибних консервів, йогурту, річкової риби (крім судака та іншої білої риби).
Медики рекомендують супи та борщі на овочевому бульйоні, яловичину, нежирну свинину та курятину (1-2 рази на тиждень), м’ясо кролів, індиків, морську рибу, яйця (одне на день), молоко, сир, кефір, кашу (гречану, вівсяну, пшеничну, кукурудзяну), овочі свіжі, квашені огірки, капусту, яблука, свіжі фрукти, соки з м’якоттю, морси (зі смородини, журавлини), компот із сухофруктів.

– Чи мають перебувати на обліку в лікаря діти, схильні до захворювання на ацетонемічний синдром, особливо з рецидивною ацетонемічною блювотою?

– Такі пацієнти підлягають диспансерному спостереженню педіатра, ендокринолога та психоневролога. Також рекомендовано щороку проходити стандартні тести на толерантність до глюкози, УЗД органів черевної порожнини. Ще варто постійно дотримуватися таких правил режиму: достатньо часу перебувати на свіжому повітрі, фізичні та психічні навантаження мають бути регулярними і суворо дозованими, треба не забувати про водні процедури, тривалість сну не менше восьми годин, перегляд телевізора 1-1,5 години протягом доби, робота за комп’ютером дітям до шести років не рекомендована, перерви між вживанням їжі – не більше ніж три години. Ліпше їсти невеликими порціями, але часто.

За словами педіатра Любові Загатної, ацетонемічні кризи у більшості дітей припиняються, коли їм виповнюється десять-дванадцять років. Проте вони й надалі схильні до таких станів, як дисметаболічне ураження нирок, дискінезія жовчних шляхів, цукровий діабет, вегетосудинна дистонія за васкулярним типом, подагричні кризи.

Лариса Галета, газета «Деснянка вільна» №30 (433) 13 квітня 2013

Какой еще ацетон, люди это очередная качалка бабла за воздух и уже ценой наших детей. Изменения в крови и органах маленького человека возникают постоянно так как организм растет, а мы вместо того чтобы обеспечить ребенка натуральными продуктами питания и необходимыми витаминами начинаем их пичкать таблетками и иным дерьмом. Которое вредит развивающемуся организму.Родители не балуйте детей современными сладостями — это яд, некоторые даже пишут «для детей от 12». Повышенный ацетон в крови это последствие нервного стреса обычно. Для востановления нужно всего то прогулки и игры на чистом воздухе и здоровая пища. Еще мутка у так званых лекарей шумы в сердце, в первую очередь это связано с быстрым ростом организма. например когда ребенок за год вытягивается на 10см и более. Серьезно обращать внимание на это нужно после 14 лет и то не во всех случаях.. А так врачи просто напросто подготавливают своим заступникам будущих постоянных клиентов. Иной вопрос когда аномалия передается по наследству, в этом случае нужно действительно действовать на раннем этапе возможного возникновения проблемы.. Это мое мнение!

Идите Вы знаете куда, с Вашими комментариями. Ацетон у меня диагностировали лет в 12, в то время, как страдал я от него с раннего детства и если бы не своевременная помощь, то этот комментарий я бы уже не писал. Приступы были действительно ужасными, а диагностировать, что либо никто не мог. Выводили госпитализацией дней так на 20, с периодичностью раза 2-3 в год лет с 6-ти и разводили руками, пока кому то из лечащих не пришло сделать анализ на ацетон и эта хрень не проявилась. Беспрерывные рвотные позывы, полное обезвоживание организма буквально за двое суток так тебя кончают, что ты теряешь сознание и отрубаешься ежечасово — выручают только постоянные капельницы и как реабилитация — долгие, аскетические диеты. В 16-ть эта хрень прошла остаточно и я забыл о ней как о дурном сне, говорят «перерос». Сейчас 25 вроде бы всё нормально, но даже в этом возрасте я вспоминаю то время с содроганием.

jeyme вы типичный городской человек, который в детстве не знал что такое парное молоко и как выглядит «агрус», и подозреваю в добавок ко всему перенесли инфекцию подхваченную по средством городского водопровода, вот пока ваш организм не стабилизировался вас и мутило, согласен ощущения жуть. Для таких действительно единственный выход это госпитализация.

А то где мы живем мы строим сами, стоит пройтись по набережной и увидеть все прелести культуры населения, выводы придут сами.

(((( и здоровая пища.)))) смешно учитываю то где мы живем

Какая качалка денег. Соблюдать диету и режим, пить Регидрон, который копейки стоит, или мин.воду — это Вы считаете качалкой денег со стороны врачей?

Ацетономічний синдром, причини виникнення

Існують первинний і вторинний ацетономічний синдром. Первинний ацетономічний синдром розвивається у дітей першого року життя і може супроводжувати їх аж до дванадцятирічного віку, тобто до періоду статевого дозрівання.

При деяких захворюваннях, таких як цукровий діабет, ураження печінки, тиреотоксикоз, пухлини мозку, струсу мозку можуть спостерігатися ацетономічний криз, який є наслідком первинних захворювань.

Первинний ацетономічний синдром розвивається у дітей першого року життя і може супроводжувати їх аж до дванадцятирічного віку, тобто до періоду статевого дозрівання. Після 12 років даний синдром у більшості дітей поступово зникає.

Як правило, у дітей з первинним ацетономічним синдромом спостерігається нервово-артритичний діатез.

Нервово-артритичний діатез (НАД) характеризується генетично обумовленим порушенням обміну речовин, підвищеною збудливістю і швидкою виснаженістю нервової системи, недостатністю ферментів печінки. Діти з НАД можуть відрізнятися дратівливістю, підвищеною збудливістю, порушенням сну. Буквально з перших місяців життя помітний малий набір маси тіла: такі дітки виглядають худенькими, тонкокостними. Психічний розвиток таких дітей, навпаки, багато в чому випереджає однолітків: раннє мовлення, підвищена допитливість, хороша пам’ять і феноменальні успіхи в навчанні надалі. Однак поряд з такими позитивними моментами існують негативні: такі дітки мають нестійкий апетит, нерідко бувають уперті, проявляють негативізм і схильні до неврозів.

НАД пов’язаний з дефектом обміну пуринових і сечової кислоти, що проявляється при порушеннях режиму і раціону харчування (багато білкових, м’ясних продуктів у раціоні вагітної жінки та дитини).

Виникнення ацетономічного кризу

У дітей з НАД може змінюватися активність ферментів печінки, внаслідок чого порушується обмін пуринів, відбувається посилене утворення сечової кислоти, накопичення пуринів у крові. Порушуються жировий обмін і засвоєння вуглеводів, виникає схильність до кетоацидозу.

Часто при ацетономічному синдромі виникає загрозливий стан: ацетономічний криз або ацетономічна блювота. Пусковим механізмом такого криза можуть служити різні чинники: стрес, перевтома, перезбудження, далека поїздка, погрішності в харчуванні. У крові утворюється велика кількість кетонових тіл або ацетону. При цьому відбувається накопичення в крові і тканинах кетонових тіл, виникає нудота, а потім блювота.

Ацетономічний криз може виникати раптово, без будь-яких провісників. Іноді ацетономічному кризу передують відсутність апетиту, слабкість, млявість, головний біль, сонливість, нудота, запах ацетону з рота, біль в животі. Всі малюки, зазвичай, скаржаться на біль в зоні пупка.

Що відбувається під час ацетономічного кризу

  • У дитини спостерігається одноразова або багаторазова (неприборкана) блювота спочатку неперетравленою їжею, потім жовчю, потім прозорим пінистим слизом. Спроби нагодувати чи напоїти приводять до повторних нападів блювоти.
  • Температура тіла підвищується до 37-39 градусів.
  • Наявність з рота запаху ацетону. Наявність ацетону в сечі (перевірити наявність ацетону в сечі і контролювати його пониження/підвищення можна в домашніх умовах за допомогою смужок-тестів на ацетон).
  • Зневоднення та інтоксикація організму (блідість шкіри, наявність на щоках нездорового рум’янцю).
  • Присутні млявість, слабкість, сонливість. Сильні болі в животі.

Дії батьків при ацетономічному кризі

При перших нападах блювоти дитині показаний голод. Бажано не давати великої кількості води, так як це може викликати нові витки блювоти. Необхідно зробити очисну клізму з прохолодною водичкою (при підвищеній температурі це допоможе трохи її знизити). Потрібно спробувати випоїти дитину для виведення ацетону з організму. Для цього можна взяти мінеральну воду типу Боржомі, Поляна Квасова, розчин регідрону, розчин фруктози (оскільки фруктоза засвоюється легше і швидше, ніж цукор), відвар з сухофруктів. Обов’язковою умовою при наявності ацетону є випоювання дитини лужним питтям (розчин соди: 1 чайна ложка на 250мл. води), що дозволить швидко знизити рівень ацетону в організмі.

Поїти потрібно потроху: по 1 чайній ложці кожні п’ять хвилин, чергуючи види пиття. При сильній блювоті можливе введення рідини піпеткою в рот в крапельному режимі постійно.

Температура організму буде підвищеною до тих пір, поки не пройде інтоксикація, тобто поки ацетон не виведеться з крові і тканин. Як тільки ацетон вдається вивести з організму — температура нормалізується. Правильним є також і таке твердження: від високої температури може бути напад ацетономічної блювоти, тобто будь-яка вірусна інфекція з температурою може призвести до ацетономічної блювоти.

При неможливості лужного пиття (або як доповнення до пиття) потрібно робити мікроклізми з теплим розчином соди (1 чайна ложка на 200мл. води) або використовувати содові свічки. На добу дитина повинна випити об’єм рідини, рівний 120мл/кг маси тіла.

Увага! При неможливості випоювання або при погіршенні стану дитини необхідно почати інфузійну терапію.

В якості інфузійних розчинів використовуються розчин глюкози, розчин натрію хлориду, розчин Рінгера, реополіглюкін. Можуть також вводитися: но-шпа, церукал, аскорбінова кислота. Якщо стан дитини поліпшується можна перейти від внутрішньовенного введення розчинів на питво повністю або частково.

Дієта перших днів ацетономічного кризу

День перший — тільки пиття. Якщо немає блювоти, то дитині можна дати сухарики.
День другий — питво, сухарики, рисовий відвар, печене яблуко.
День третій — питво, сухарики, рідка перетерта рисова каша, печене яблуко.
День четвертий — питво, печиво галетне, каша рисова або суп овочевий з чайною ложкою рослинної олії.

Далі дається все теж і ще дозволяється: пюре на воді, кефір, каші гречана, вівсяна, пшенична; риба, суп з фрикадельками і страви на пару.

Що потрібно робити в період між нападами при ацетономічному кризі?

Профілактика ацетономічного синдрому є одним з найбільш перспективних напрямків у вирішенні проблеми зниження захворюваності. Профілактика проводиться в першу чергу у майбутніх матерів. У всіх випадках необхідні режим, тренування (гімнастика, йога тощо), своєчасна діагностика і лікування токсикозів та інших ускладнень вагітності. Вагітним необхідний збалансований режим харчування, що виключає продукти з алергенами. Доцільно обмежити вживання незбираного молока, яєць, солодощів, картоплі, борошняних виробів, жирних бульйонів.

Діти з діатезами потребують тривалого грудного вигодовування і введення прикорму якомога пізніше. Розширювати раціон харчування немовлят потрібно обережно, найкраще з веденням харчового щоденника. Обов’язково включати в раціон кисломолочні суміші.

Дітей з ацетономічним синдромом не можна перегодовувати, слід обмежити вживання м’яса, в першу чергу жирних сортів, ковбас, копченостей, смажених котлет, сметани, вершкового масла, розширювати дієту і заповнювати енергетичну цінність за рахунок овочів і фруктів, виключаючи шпинат, щавель, зелену квасолю.

Не рекомендується вживати продукти і страви з печінки, мозку, нирок, багаті пуринами. У дітей з ацетономічним синдромом необхідно дотримуватися тактики обережного проведення щеплень з попередньою підготовкою, з дотриманням інструкції і календаря щеплень, який повинен бути індивідуалізований.

Для дітей з ацетономічним синдромом необхідне достатнє перебування на свіжому повітрі, регулярні дозовані фізичні навантаження (такі діти не повинні перевтомлюватися); загартовування та басейн також будуть корисними; достатній для свого віку сон; харчування має бути по можливості частим і невеликими порціями, необхідно уникати тривалих перерв між прийомами їжі. Ацетономічний криз у дітей, зазвичай, проходить до 12 років.

​Кононець Я. Центр «Азбука для батьків»

Ацетономічний синдром у дітей

Синдром ацетонемічного блювання: як його розуміти

  • 2017-05-31
  • Здоров’я дитини

Запах ацетону від шкіри чи під час блювання лякає не на жарт батьків, проте вони не завжди знають, як допомогти своїй дитині. Сьогодні про перші дії батьків та діагностику ацетонемічного синдрому ми поговоримо з лікарем-педіатром Мартою Петришин.

Що викликає ацетономічний синдром і яка природа цього захворювання?

– Часто вірусні інфекції, незвична їжа, переїдання та психоемоційне навантаження, що призводить до стресу, стають причиною розвитку ацетонемічного синдрому (АС). На позначення цього синдрому в медичній літературі є кілька назв-синонімів: недіабетичний кетоацидоз, ацетонемічне блювання, циклічний ацетонемічний синдром, синдром циклічного ацетонемічного блювання, синдром циклічного блювання.

Сьогодні ацетонемічне блювання розглядають як поліетіологічне захворювання (хвороби, що виникають у результаті впливу різних за своєю сутністю факторів), що проявляється сукупністю симптомів, зумовлених підвищенням у крові кетонових (ацетонових) тіл.

Розрізняють первинний і вторинний ацетонемічний синдром. Первинний АС трапляється у дітей із нейроартритичною аномалією конституції. Його виявляють у дітей віком від 1 року аж до перехідного віку та періоду статевого дозрівання. У більшості випадків після досягнення дитиною 12-річного віку захворювання повністю зникає.

При вторинному АС захворювання у дітей супроводжується гіперкетонемією (підвищення у крові кетонових (ацетонових) тіл).

Які основні прояви АС?

Основними проявами кетозу є нудота, декількаразове блювання, відмова від їжі та пиття, головний біль, біль у животі, поява специфічного запаху ацетону з ротика, гіпертермія. Під час об’єктивного огляду, як правило, виявляються ознаки зневоднення. Пальпаторно живіт чутливий на всій протяжності або болючість локалізується в епігастрії, а в загальному аналізі сечі – ацетонурія від 1 до 4 плюсів.

Звідки беруться кетонові тіла або ацетон в сечі?

– Кетонові тіла – ацетон, ацетооцтова та β-оксимасляна кислоти – продукти неповного окиснення та розпаду жирних кислот і кетогенних амінокислот, які утворюються під час ферментації харчових мас, що містять певні сорти жирів і білків.

Як трактувати показники ацетону?

– Усе залежить від ступеня важкості:

– (+/-, +) – стан легкого ступеня важкості: можливе амбулаторне лікування.

– (+ +) – стан середнього ступеня важкості. Якщо батьки мають достатньо досвіду, то допомогу малюкові можна надати в домашніх умовах, а якщо такий стан виник вперше, необхідно звернутися до лікаря за медичною допомогою.

– (+ + + і більше) – важкий стан: дитина потребує госпіталізації.

Як проводять лікування ацетонемічних станів?

– Основні напрями терапії АС залежать від ступеня важкості метаболічних порушень, що розвиваються в організмі. Лікування проводиться у два етапи: 1) припинення ацетонемічного кризу з відновленням нормального обміну речовин; 2) проведення у періоді ремісії заходів, спрямованих на профілактику його рецидивів.

Основним у лікуванні є зняття симптомів зневоднення. Для цього використовують різні сольові розчини, якими напоюють дитину, чи (у важчому стані) проводять інфузійну терапію в умовах стаціонару глюкозо-сольовими розчинами. Згодом застосовують посимптомну терапію, спрямовану на зупинку блювання, зниження температури тіла, нормалізацію стільця. Основою профілактики є дієта. Хвора дитина повинна дотримуватися дієти як під час захворювання, так і в період ремісії. Дієта – це ключовий елемент у запобіганні повторення ацетонемічних станів.

М’ясні продукти і страви з них :

М’ясо дорослих тварин (яловичина, нежирна свинина), м’ясо кроля, індички; варені яйця (одне на день) або у вигляді омлету

Солонина м’ясна, консерви

Супи і борщі на м’ясному, кістковому бульйоні; телятина, м’ясо молодої птиці

Риба і морепродукти

Риба морська, зелені та бурі водорості

Риба солена, ікра рибна, консерви, краби, крабові палички

Супи на рибному бульйоні, риба річна за виключенням судака, щуки; раки

Овочі та страви з них

Супи на овочевому відварі; картопля, буряк, морква, огірки, кабачки, білоголова капуста, цибуля, редиска, кріп

Борщі з використанням томатів, томати помаранчеві, цвітна капуста у сирому вигляді, редька, страви з бобових і гороху

Супи на грибному відварі, зелений борщ, томати червоні і рожеві, баклажани, солодкий перець, шпинат, щавель, петрушка, ревінь; кетчуп, аджика, майонез

Круп’яні та борошняні вироби, солодощі

Каші (гречана, рисова, геркулесова, кукурудзяна); сухарі, нездобне печиво, мармелад, желе, карамель

Макаронні вироби, бісквіт, кекс

Здоба, листкове тісто, чіпси, кондитерські вироби з кремом, шоколад

Фрукти та ягоди

Яблука некислі, груші, солодкі ягоди, виноград, диня, кавун, персики, абрикоси, черешні

Банани, ківі, фініки, інжир, мандарини

Кислі фрукти (яблука, вишні, апельсини)

Молочні продукти та страви з них

Молоко, кефір, ряжанка, білий сир, бринза

Сметана, вершки, твердий нежирний сир

Йогурт, жирний сир

Напої та соки

Сухофрукти (родзинки, сливи, курага) у вигляді компоту; морси з чорної смородини, киселі; зелений чай, лимонний напій

Відвар шипшини, чорний чай, кава; холодні і газовані напої, концентровані соки

лікар-педіатр Марта Патришин

Попередній запис за телефонами:(067)295-4-000 або (095)295-4-000

Фахові статті про здоров’я

© Copyright 2018. AlL Rights Reserved ТОВ «Медичний Центр Святої Параскеви» Ліцензія МОЗ України АE № 197581 від 18.04.2013 Використовувати інформацію і фото, розміщені на сайті, тільки з письмової згоди адміністрації.

Що таке ацетономічний синдром?

Ацетономічний синдром, причини виникнення.

Дитячий організм постійно розвивається, тому має місце функціональна недостатність деяких органів та систем.Так печінка виробляє кетонові тіла, необхідні для енергетичного обміну, однак через недосконалість систем організму вони можуть накопичуватися в крові у велікій кількості. Це часто призводить до проблеми порушення обміну речовин, що проявляється накопиченням ацетону у дітей.

В результаті накопичення в крові дитини великої кількості кетонових тіл (ацетону і ацетооцтової кислоти) у дитини розвивається ацетономічний криз. Якщо такі кризи починають повторюватися – це говорить про наявність у дитини ацетономічного синдрому.

Вірними ознаками наявності ацетону в крові малюка вважаються такі симптоми:

  • млявість, сонливість і слабкість;
  • відсутність апетиту;
  • головний біль;
  • больові напади в області живота;
  • нудота;
  • запах ацетону з рота і присутність аналогічного запаху в сечі;
  • підвищення температури тіла до 39 градусів.

Причиною виникнення ацетону в організмі дитини можуть стати такі фактори:

  • нераціональне харчування – оскільки здатність засвоювати жирну їжу у дітей досить низька, навіть одноразовий прийом занадто жирних продуктів може привести до накопичення ацетону в крові та сечі малюка;
  • недостатнє харчування – також може стати причиною ацетонемічного симптому, внаслідок нестачі поживних компонентів, організм починає використовувати свої внутрішні резерви.
  • стрес, перевтома, перезбудження, далека поїздка.

Існує первинний і вторинний ацетономічний синдром. Під час перебігу деяких захворювань, таких як цукровий діабет, ураження печінки, тиреотоксикоз, пухлини мозку, струс мозку можуть спостерігатися ацетономічні кризи, які є наслідком первинних захворювань.

Первинний ацетономічний синдром розвивається у дітей першого року життя і може супроводжувати їх аж до дванадцятирічного віку, тобто до періоду статевого дозрівання. Після 12 років даний синдром у більшості дітей сходить нанівець.

Часто при ацетономічному синдромі виникають стани, що можуть загрожувати життю дитини:

Ацетономічний криз може виникати раптово, без будь-яких провісників. Іноді ацетономічному кризу передують відсутність апетиту, слабкість, млявість, головний біль, сонливість, нудота, запах ацетону з рота, біль у животі. Всі малюки зазвичай показують на біль у ділянці пупка.

У дитини спостерігається одноразова або багаторазова (незупиняєма) блювота спочатку неперетравленою їжею, потім жовчю, потім прозорим пінявим слизом. Спроби нагодувати чи напоїти призводять до повторних нападів блювоти.

Температура тіла підвищується до 37-39 градусів. Зневоднення та інтоксикація організму (блідість шкіри, наявність на щоках нездорового рум’янцю). Присутні млявість дитини, слабкість, сонливість. Сильний біль в животі.

Наявність з рота запаху ацетону. Наявність ацетону в сечі (перевірити наявність ацетону в сечі і контролювати його зниження/підвищення можна в домашніх умовах за допомогою смужок-тестів на ацетон).

Як визначити наявність ацетону в організмі дітей?

Для остаточного діагностування ацетонемії можна скористатися спеціальними аптечними тестами, вони представляють собою невеликі довгасті смуги з лакмусового паперу.

На кінці кожного виробу є індикатор, оброблений реагентами, що проявляються зміною кольору під впливом ацетону. У свіжу сечу слід опустити смужку кінцем з індикатором і почекати близько хвилини для завершення реакції.

Дії батьків у разі виникнення ацетономічного кризу.

В обовязковому порядку викликати лікаря!

При перших нападах блювоти дитині показаний голод. Бажано не давати великої кількості води, тому що це може викликати нові приступи блювоти. Необхідно зробити очисну клізму з прохолодною водою (при підвищеній температурі це допоможе трохи її зменшити). Треба спробувати випоіти дитину для виведення ацетону з організму. Для цього можна використовувати мінеральну воду (типу Боржомі, Поляна Квасова), розчин регідрону, розчин фруктози (оскільки фруктоза засвоюється легше і швидше, ніж цукор)або відвар з сухофруктів. Обов’язковою умовою за наявності ацетону є випоювання дитини лужним питвом (розчин соди: 1 чайна ложка на 250мл води), що дозволить досить швидко знизити рівень ацетону в організмі.

Поїти потрібно часто, але малими кількостями: по 1 чайній ложці кожні п’ять хвилин. При сильній блювоті можливе введення рідини піпеткою в рот в крапельному режимі постійно.

Температура організму буде підвищеною до тих пір, поки не пройде інтоксикація, тобто поки ацетон не буде виведено з крові і тканин. Як тільки ацетон вдається вивести з організму – температура нормалізується. Правильним є також і таке твердження: висока температур може провокувати напад ацетономічної блювоти, тобто будь-яка вірусна інфекція з температурою може призвести до ацетономічної блювоти.

Дієта перших днів кризи

День перший – тільки пиття. Якщо немає блювоти, то дитині можна дати сухарики.

День другий – пиття, сухарики, рисовий відвар, яблуко печене.

День третій – пиття, сухарики, рідка перетерта рисова каша, яблуко печене.

День четвертий – пиття, печиво галетне, рисова каша або суп овочевий з чайною ложкою рослинного масла.

Далі дається все теж і ще дозволяється: пюре на воді, кефір, каші гречана, вівсяна, пшенична; риба, тефтелі, суп з фрикадельками і страви на пару.

Профілактика ацетономічного синдрому є одним з найбільш перспективних напрямків у вирішенні проблеми зниження захворюваності.

Профілактику необхідно проводити, в першу чергу, майбутнім матерям. У всіх випадках необхідний тренувальний режим (гімнастика, йога тощо), своєчасна діагностика і лікування токсикозів та інших ускладнень вагітності. Вагітні повинні дотримуватись збалансованого режиму харчування, що виключає продукти з алергенами. Доцільно обмежити вживання незбираного молока, яєць, солодощів, картоплі, борошняних виробів, міцних бульйонів.

Діти з діатезами потребують тривалого грудногоу вигодовування і введенням прикорму якомога пізніше. Розширювати раціон харчування малюків слід обережно, найкраще з веденням харчового щоденника. Обов’язково потрібно включати до раціону кисло-молочні суміші.

Дітей з ацетономічним синдромом не можна перегодовувати, слід обмежити вживання м’яса, в першу чергу жирних сортів, ковбас, копченостей, смажених котлет, сметани, вершкового масла, розширювати дієту і заповнювати енергетичну цінність потрібно за рахунок овочів і фруктів, виключаючи шпинат, щавель, зелену квасолю.

Не рекомендується вживати продукти і страви з печінки, мозку, нирок, багаті пуринами.

У дітей з ацетономічним синдромом необхідно дотримуватися тактики обережного проведення щеплень з попередньою підготовкою, з дотриманням інструкції і календаря щеплень, який повинен бути індивідуальний.

Для дітей з ацетономічним синдромом необхідне тривале перебування на свіжому повітрі, регулярні, але дозовані фізичні навантаження (такі діти не повинні перевтомлюватися); загартовування; достатній для свого віку сон, харчування має бути по можливості дрібним, необхідно уникати тривалих перерв між прийомами їжі.

Ацетономічні кризи у дітей проходять, зазвичай, з настанням статевої зрілості.

Спитати лікаря

Ацетономічний синдром

Ацетономічний синдром — патологічний стан, комплекс симптомів, обумовлений порушенням обмінних процесів і накопиченням в крові дитини кетонових тіл (ацетону, b-оксимасляної кислоти, ацетоуксусної кислоти), що утворюються внаслідок порушення обміну амінокислот і жирів.

Педіатрія виділяє первинний (ідіопатичний) ацетономічний синдром, як самостійно виявлена патологія, і вторинний ацетономічний синдром, що супроводжує перебіг ряду захворювань. До першого схильні майже 5% дітей у віці від 1 року до 12-13 років.

Вторинний ацетонемічний синдром може розвинутися при декомпенсованому цукровому діабеті, тиреотоксикозі, хвороби Іценко-Кушинга, глікогеновій хворобі, пухлинах мозку, токсичних ураженнях печінки, інфекційному токсикозі, анемії, лейкемії, голодуванні та інших станах.

Причини ацетонемічного синдрому

В основі розвитку патології лежить абсолютна або відносна недостатність вуглеводів в раціоні харчування дитини або переважання жирних кислот і кетогенних амінокислот. Розвиток ацетонемічного синдрому можливий при нестачі ферментів печінки, що беруть участь в окисних процесах. Також особливості метаболізму у дітей такі, що має місце зниження кетоліза — процесу утилізації кетонових тіл.

При абсолютній або відносній недостатності вуглеводів енергетичні потреби організму компенсуються посиленим ліполізом з утворенням надлишку вільних жирних кислот. В умовах нормального метаболізму в печінці відбувається трансформація вільних жирних кислот в метаболіт ацетил-коензим А, який в подальшому бере участь в ресинтезі жирних кислот і утворенні холестерину. І тільки невелика частина ацетил-коензиму А витрачається на утворення кетонових тіл.

Якщо ліполіз посилений, то кількість ацетил-коензиму А надлишкова, а активність ферментів, які активізують утворення жирних кислот і холестерину, недостатня. В результаті цього утилізація ацетил-коензиму А відбувається в основному шляхом кетоліза.

Підвищена кількість кетонових тіл викликає порушення кислотно-основної та водно-електролітної рівноваги, надає токсичну дію на центральну нервову систему і шлунково-кишковий тракт, що знаходить своє вираження в клініці ацетонемічного синдрому.

Крім того, факторами, що викликають ацетонемічний синдром, можуть бути психоемоційні стреси, інтоксикації, біль, інсоляція, інфекції. Важлива роль і алміментарних чинників — голодування, переїдання, надмірне вживання білкової і жирної їжі при дефіциті вуглеводів.

Симптоми ацетонемічного синдрому

Часто ацетонемічний синдром зустрічається у дітей з аномаліями конституції. Таких дітей відрізняє підвищена збудливість і швидка виснаженість нервової системи, у них худорлява статура, часто вони надмірно полохливі, страждають неврозами і неспокійним сном. У той же час у них швидше, ніж у однолітків, розвивається мовлення, пам’ять та інші пізнавальні процеси.

Типовим проявом ацетонемічного синдрому є ацетонемічні кризи, які можуть розвиватися раптово і слідом за передвісниками: млявістю або збудженням, відсутністю апетиту, нудотою, мігренеподібним головним болем та ін.

Клінічна картина ацетонемічного синдрому — багаторазова і неприборкувана блювота, особливо при спробі погодувати або попоїти дитину. На тлі блювоти швидко розвиваються симптоми інтоксикації і дегідратаціі — м’язова гіпотонія, адинамія, блідість шкіри з рум’янцем.

Рухове збудження і неспокій змінюються сонливістю і млявістю, при тяжкому перебігу можливі міненгіальні симптоми і судоми. Також характерні лихоманка (37,5 — 38,5 С), спастичний біль в животі, діарея або затримка стулу. Характерна ознака — з рота дитини, від шкірних покривів, сечі і блювотних мас виходить запах ацетону.

Діагностика ацетонемічного синдрому

Вивчається анамнез і скарги, клінічна симптоматика, результати лабораторних досліджень. Обов’язково слід розрізняти первинний і вторинний ацетонемічний синдром.

Лікування ацетонемічного синдрому

Головна мета при лікуванні ацетонемічного синдрому — купірування кризів і підтримуюча терапія в міжнападніперіоди, спрямована на зниження кількості загострень.

При ацетонемічній кризі показана госпіталізація дитини. Необхідна дієтична корекція: суворе обмеження жирів, рекомендовані легкозасвоювані вуглеводи і рясне дробове питво. Доцільна постановка очисної клізми з розчином бікарбонату натрію, що нейтралізує частина кетонових тіл, що потрапили в кишечник. Призначається лужна мінеральна вода і комбінований розчин. При вираженому зневодненні проводиться інфузійна терапія — внутрішньовенне крапельне введення 5% глюкози, сольових розчинів. Терапія також включає введення протиблювотних препаратів, спазмолітиків, седативних препаратів. При правильному лікуванні симптоми стихають на 2-5 день.

Еще по теме:

  • Коррекция речи у детей с синдромом дауна Особенности логопедической работы детей с синдромом Дауна раннего возраста в условиях дома ребенка Ирина Ромашкина Особенности логопедической работы детей с синдромом Дауна раннего возраста в условиях дома ребенка Огромное значение […]
  • Терапия нефротический синдром Нефротический синдром Нефротический синдром (НС) представляет собой симптомокомплекс (т.е. комплекс из отдельных симптомов, при наличии которых ставится диагноз), которые характеризуется ниже перечисленными симптомами: Наличие […]
  • Как лечит простуду по женски Как лечить простуду в домашних условиях Здравствуйте всем читателям! Осень, не только время хоровода желтых листьев, но и простуды, которая как обычно, приходит не вовремя. Как лечить простуду в домашних условиях? А для этого есть […]
  • Зовиракс от цитомегаловируса Зовиракс для инъекций - официальная инструкция по применению (Информация для специалистов) Регистрационный номер: Торговое название: Международное непатентованное название: Химическое название: Лекарственная форма: Лиофилизат для […]
  • Как не заразиться туберкулезом от больного Вопрос - ответ 11. В августе 2011 года у меня обнаружили инфильтративный туберкулез левого легкого ( закрытая форма). В сентябре 2012 года перевели в 3 группу ДУ. С осени 2012 - по осень 2014 пила 2 раза в год пила противорецидивный […]
  • Потливость при пищевом отравлении Отравление: Первая помощь Многие думают, что пищевое отравление – пустяк. Но в некоторых случаях малейшее промедление может привести к трагедии. Как правило, пищевое отравление вызывает сочетание тошноты, рвоты и диареи, а иногда […]